2011 року продовжилося падіння цін на житлову нерухомість. За оцінками експертів, ціна квадратного метра за рік знизилася на 10% на вторинному та на 5% на первинному ринку. Комерційна нерухомість подешевшала майже на 15%.

За словами експертів, зараз активність на ринку дуже низька – продається, в основному, дешевий сегмент. Але й на такі квартири попит невисокий. Навіть ті, у кого є на руках сума для купівлі нерухомості, довго вибирають, торгуються і при найменшому коливанні ринку відкладають покупку, блокуючи тим самим зростання цін. Нечисленні покупці мають неабиякий вибір і обирають найкраще з дешевого або найдешевше з кращого. Отже, продавець, якій має якісну нерухомість, але не йде на обговорення ціни, або власник не дуже „цікавої”  квартири, який не опускає ціну нижче середнього рівня, ризикує залишитись при своєму майні в найближчі роки.

Ця тенденція, швидше за все, збережеться і в майбутньому. Висока інфляція та рівень безробіття, зростання цін на продукти харчування, транспорт, бензин та інші товари, говорять про зниження добробуту українців. У світлі негативних прогнозів щодо економіки України і невпевненості в стабільності гривні перспективи ринку нерухомості виглядають ще більш сумними. Погіршують загальну картину і банки, що почали з жовтня місяця підвищувати відсотки по іпотечному кредитуванню. Якщо в кінці вересня фінустанови пропонували іпотеку в середньому під 17% річних (мова йде про “вторинку”), то зараз менше 20% уже не знайти. При цьому вимоги банкірів до позичальників такі ж суворі.

Тому, всупереч всім залякуванням забудовників, ціни на нерухомість у наступному році зростати не будуть. Навпаки, продавці квартир будуть вимушені піти на серйозні поступки покупцям. Адже кількість українців, які можуть дозволити собі купівлю житла, зменшується з кожним днем. Щоправда, падіння цін на квадратні метри в наступному році навряд чи можна буде порівняти з падінням, яке можна було спостерігати в пік кризи – в 2008-2009 роках. Але розраховувати на певне здешевлення  можна сміливо.

Щоправда, розглядаючи саме дубенський ринок, варто зазначити, що так зване “падіння” насправді відбудеться лише за рахунок тенденції до заявлення продавцями адекватної стартової ціни з “накидкою” на торг в розмірі 7 – 10%.  Адже в минулому році можна було спостерігати картину, коли недосвідчені продавці заявляли значно завищену стартову ціну з умовою торгу в розмірі 20-30 відсотків!!! Така політика призвела лише до гальмування процессу продажу та ілюзії у інших власників нерухомості щодо нібито високих цін. Насправді,  в Дубні майже неможливо було продати будь-що дорожче, аніж 500 доларів США за квадратний метр, а подекуди і значно дешевше.

Якщо ж порівняти ціни на нерухомість в найближчих обласних центрах  та місті Дубно – стає зрозуміло, що до „цінового дна” нам ще далеко, дубенська нерухомість є порівняно дорогою. Та  ніхто не зможе спрогнозувати, коли ж настане оте саме дно, і чи настане воно взагалі. Купівельна спроможність дубенчан на сьогоднішній день є значно нижчою, аніж купівельна спроможність, наприклад львів’ян або рівнян. А ціни – мало що відрізняються. І говорити про те, що ось у Львові є квартири, які продаються за 100 – 150 і більше тисяч доларів не варто. Адже житло, яке продається за такі кошти є найвищої якості та великої площі, такої категорії житла в місті Дубно просто немає. Тому варто „панельку” порівнювати з „панелькою”, „хрущівку” з „хрущівкою” , а „чешку” з „чешкою”.  І таке порівняння іноді не на користь нашого міста.
Та багато продавців не можуть попрощатись з ілюзією  високої вартості і згадують, що ось 3-4 роки тому їм пропонували за квартиру так багато! А покупці зітхають, згадуючи роки розформування у місті військових частин, коли на ринок масово було викинуто сотні квартир і була можливість придбати ту такі двокімнатну за 2 000 доларів….

В даній статті частково використані матеріали “Главред”

Коментарі закриті.